Озокеритолікування

Озокерит в перекладі з грецького означає пахучий віск і є природним вуглеводнем що належить до групи нафтових бітумів. По обидві сторони карпатських гір розташовуються істотні поклади озокериту. Однак добувають озокерит тільки на території міста Борислав, Львівської області в Україні, Польських містах Двіняч і Старуня, також є великі запаси поблизу м. Фергани в Узбекистані і на туркменістанському острові Челекен. Часто озокерит називають гірським воском, так як за зовнішнім виглядом він схожий на бджолиний віск, тільки пахне нафтою. На дотик озокерит жирний, його твердість залежить від наявності в ньому рідких вуглеводнів. Озокерит може бути як м’яким так і твердим.

На курорті Трускавець королевою над усіма процедурами є мінеральна вода “Нафтуся”, і для поліпшення лікувального ефекту від вживання Нафтусі застосовують озокеритолікування – поширений метод теплової терапії. За своїм складом і озокерит і нафтуся близькі між собою, і в своєму складі мають безліч однакових мікроорганізмів.

Озокерит містить близько 84 – 86% вуглецю і 14 – 16% водню. У його складі від 40 до 60% церезину, від 25 до 45% мінеральних масел, 3 – 7% парафіну, від 6 до 12% смол, близько 3% асфальтенів, а також гази – сірководень, метан, етан, до 5% механічних частинок і до 3% води.

Як діє озокерит

Доведено, що озокерит позитивно впливає на запальні процеси, надає болезаспокійливу, розсмоктуючу, десенсибілізуючу, спастичну дію та ефективно стимулює регенераційні процеси. У лікувальних цілях застосовується медичний сорт озокериту. Загальний вплив озокериту на організм складається комплексом факторів: температурним, механічним та хімічним.

Температурний фактор. Серед усіх теплоносіїв, застосовуваних у фізіотерапії озокерит є найбільш оптимальним, оскільки має високу тепломісткість і найнижчу теплопровідність. Завдяки цьому можна застосовувати озокерит високої температури, близько 45-50 С не боячись викликати опік. При цьому передача тепла в організм відбувається дуже повільно. Здійснюється глибоке прогрівання організму, що має болезаспокійливий ефект шляхом розслаблення гладкої мускулатури. Посилюється периферичний кровообіг і обмін речовин, що спричиняє розсмоктуючу, антизапальну й антиспазматичну дію. Благотворно впливає на центральну і вегетативну нервові системи, має загально заспокійливу дію.

Хімічний фактор. Хімічний вплив озокериту на організм обумовлено наявністю в ньому біологічно активних речовин, що здатні проникати через шкіру в організм. Також одною з основних властивостей озокериту є виражена протизапальна дія. Експериментально доведено що аплікації озокериту стимулюють процес регенерації шкіри. Дуже часто озокерит використовують в якості ректальних та вагінальних тампонів, які володіють антибіотичними властивостями.

Механічний фактор. Механічною дією озокериту виступає його здатність при вистиганні зменшуватися в об’ємі до 12%, завдяки цьому відбувається легке здавлювання тканин, що сприяє більш глибокому поширенню тепла.

Покази до лікування:

1. При захворюваннях і травмах опорно-рухового апарату
а) остоміеліти, гематогенні і вогнепальні в післяопераційному періоді, при відсутності гострих явищ;
б) періостіти і остіти інфекційні, травматичні і після вогнепальних поранень;
в) артрити;
г) деформуючий артроз і артрити;
д) гемартрози;
с) дістрозіі;
ж) бурсити та тендовагініти інфекційного та травматичного характеру;
а) закриті переломи трубчастих кісток при сповільненій консолідації або при болючою кістковою мозолі;
і) внутрішньосуглобові переломи;
к) інфільтрати і крововиливи в м'яких тканинах при травмах, травматичні та інфекційні міозити, фіброміозіти і фасцікуліти;
л) контрактури миогенного, артрогенного, неврогенного і рефлекторного характеру;
м) різні форми тугорухливості після переломів при травматичних і запально-інфекційних артритах;
н) рубці зміцнілі, спаяні з підлеглими тканинами, порушують місцевий кровообіг, що обмежують рухливість суглобів, що викликають болі і трофічні розлади.

2. Захворювання хребта
а) спондилоартрити і спондильоз;
б) деформуючий спондилоартрит в початкових стадіях;
в) пошкодження мастильного та м'язового апарату хребта.

3. Захворювання та пошкодження периферичних нервів
а) невралгії і нейрити периферичних нервів інфекційного, токсичного і обмінного характеру;
б) попереково-крижовий радикуліти (люмбоішалгії);
в) травматичні неврити;
г) наувалгіческі і фантомні болі.

4. Захворювання судин
а) облітеруючий ендартеріїт (при відсутності гангренозний явищ);
б) судинні порушення функціонального характеру.

5. Захворювання внутрішніх органів
а) виразкова хвороба шлунка, 12-ти палої кишки без схильності до кровотеч;
б) гепатити, холецистити, перізісцеріти, ентероколіти;
в) ексудативні і сухі плеврити.

6. Захворювання жіночої та чоловічої статевої сфери
а) запальні процеси матки, придатків і навколишньої клітковини;
б) знижена функція яєчників (гіпо- та олігоменеррея);
в) безпліддя на грунті запальних процесів і при не різко вираженому недорозвиненні статевих органів.

7. Шкірні хвороби
а) нейродерміти.

Протипоказання озокеритолікування:

  • гарячкові стани
  • декомпенсація серцево-судинної системи
  • гострі і підгострі захворювання серця
  • аневризми аорти та інших судин
  • серцева астма
  • бронхіальна астма
  • грудна жаба
  • емфізема легенів
  • важкі форми гіпертонії
  • різні форми дистрофій
  • туберкульоз
  • злоякісні пухлини
  • гострі гнійні процеси
  • тромбофлебіти
  • кісти нирок, яєчників і ін.
  • схильність до кровотеч
  • загальна інтоксикація
  • злоякісні захворювання крові: анемія, лейкемія та ін.
  • каллезної і схильні до пенетрації виразки шлунка і 12-палої кишки
  • виразкові ентероколіти
  • абсцеси печінки
  • емпієми жовчного міхура
  • жовтяниця
  • нефросклероз
  • гангренозні форми облітеруючого ендартеріїту
  • гострі і підгострі тромбофлебіти
  • тиреотоксикози
  • епілепсія

У гінекологічних хворих лікування озокеритом протипоказано:
а) при гнійних процесах в органах малого таза;
б) при туберкульозі статевих органів;
в) при доброякісних і злоякісних пухлинах;
г) при вагітності.